Запитання:

-- Володимир Лісівка

Відповідь:

"Dmytro O. Redchuk" Tuesday, October 29, 2002, 2:20:25 PM, you wrote:

> [всяке різне...]

> В українській мові суфікс "к" (чи який тут суфікс?-) переважно
> трапляється у іменниках, що позначають предмети, але не дію.
> Зворотнє -- не властиве українській мові. *)

> То нащо підтримувати та розповсюджувати невластиве?

> _____
> +) Усе, що в цьому листі -- "... як на мене".
> *) Абсолютно необґрунтоване твердження. Всі охочі можуть обґрунтувати
> чи спростувати. Для себе чи інших.

Спробую спростувати. Дивно, чому нікому на думку не спали такі питомі українські слова з суфіксом -к- на позначення дії як

• оранка
• гулянка
• забавка (в сенсі "процес гри")
• толока
• давка
• одмовка (відмовка)
• згадка

а також пізніше посталі слова, без яких, однак, було б дуже сутужно

• доробка
• обробка
• переробка
• підробка
• розробка
• плавка, переплавка, ...
• розвідка
• відправка
• поправка (тільки це й згадали)
• підготовка

Інверсійний словник дає ще лантух слів, але перевіряти всі їх мені ліньки, та й довго це. Всі ж вищенаведені питомі я навмисне перевірив ще раз. Всі вони старі. Окрім них є ще достатньо віддієслівних іменників, утворених тим самим способом (витинанка, забаганка, копанка і т. д.). Отже, про "невластивість" можемо забути.

Від себе ще додам особисту думку. Суб'єктивна недовіра до "правки" (мені, чесно кажучи, теж властива) зводиться, як на мене, до двох причин: 1) слово походить з російської, 2) його спосіб утворення, як видно з невеликої кількості давніх слів, не набув великого поширення в мові, хоча й існує як такий. Я звернув би тут увагу на те, що в українській - взагалі біда з позначенням різних абстракцій - що не дивно для нації, яка кілька важливих століть провела в аграрному, неінтелектуальному і нетехнологічному стані. І досі ми приречені на суттєву модернізацію окремих фрагментів мови, бо наші предки не залишили нам достатнього мовного матеріалу для називання нових понять. Ну не було, скажімо, в Україні ніколи ні редакторів, ні коректорів - і я не бачив жодного документа з виправленнями. Тому ні "редагування", ні "правки" не знали наші предки. Тому ми нині вільні вибирати. Звичайно, найкращим є систематичний вибір, який не просто створює прецедент, застосовність якого в інших випадках a priori сумнівна, але встановлює правило для всіх схожих ситуацій. Здається, наша ситуація не така. Я б залишив "правку", але не можу рекомендувати суфікс -к- до широкого вжитку.

----- Ярослав Кохан -----

P. S. А слова "редагування" і "редакція" асоціюються у мене з редакторським процесом у видавництві, що включає у себе і визначення консультантів (якщо треба), і багаторазову (ведучий редактор, редактор, коректор)перевірку помилок, і узгодження з автором, і стилістичні виправлення, і звіряння фактичних даних, наведених у тексті - і ще всякого багато, але ніяк не набір дій типу "paste" i "find".

Додам і свої три копійки.

Edit -- то якраз і є праця редактора. Редактор (газетний) = editor, редакція (версія) = edition.

Тепер ясно? Гайда смикати американців, що таке тупе слово вкинули... :o)

--- Ярослав Федевич ---

Повернутися до: Ча Пів

-- Volodymyr Lisivka - 05 Nov 2002